ПОРАДИ ПСИХОЛОГА: ЯК ПОДОЛАТИ АГРЕСІЮ
Агресія – це поведінка, що порушує психологічні, фізичні чи інші межі
іншої людини чи людей (в т.ч. й аутоагресія, що направлена на самого себе).
В основі агресивної поведінки знаходяться емоція злості: від легкого
роздратування до нестримної люті. На противагу поширеній думці, що злість це
дуже шкідлива емоція і бажано її уникати або стримувати (придушувати),
хочеться відмітити, що вона є дуже важливою і корисною. Саме злість фокусує
нашу увагу на загрозах, що можуть нам зашкодити, мобілізує наше тіло та
психіку до боротьби або втечі від «ворога», сповіщає «супротивнику», що ми
будемо відстоювати свої межі чи інтереси. Проблемною злість стає лише тоді,
коли виникає занадто часто, занадто сильна або така, що суттєво впливає на наше
життя негативним чином: псує стосунки, призводить до руйнування сталих
відносин, є невиправдано деструктивною по відношенню до речей чи людей.
Що ж робити, коли злість та агресивна поведінка стали на
заваді вашого життя?
1. Спочатку дуже важливо усвідомити, що ви відчуваєте злість та в якій
мірі. Чудово якщо ви зможете виразити це в словах. Наприклад: «Я
роздратований/втратив рівновагу», «Я відчуваю злість», «В мені наростає
гнів/лють» і т.ін.
2. Спробуйте також визначити які причини призвели вас до такого стану та
зменшити або компенсувати їх вплив на себе. Найчастіше викликають такі емоції
наступні чинники:
· фізіологічні причини (деякі хвороби, гормональні порушення, надмірна
втома, деякі медичні препарати, зловживання алкоголем, наркотиками та
ін. психоактивними речовинами, голод чи спрага і т.д.);
· психологічні причини (психологічна занедбаність в дитинстві,
пережиті психологічні травми та недоліки виховання, надмірне
інформаційне перевантаження, особливо негативного змісту, установки,
особливості сприйняття стресових ситуацій та надане їм негативне
значення);
· соціальні причини (наслідування агресивної поведінки перш за все
батьків, друзів, кіногероїв і т.п., соціально-побутові, економічні, фінансові
складнощі, війни, революції та ін. екстремальні ситуації й соціальні
напруження).
3. Знайдіть свій спосіб переключитися з негативної емоції на щось більш
позитивне, якщо вважаєте, що прояв вашої злості матиме негативні наслідки:
· глибоке дихання, медитацію, приємні спогади чи мрії, що знизять напругу
та сприятимуть релаксації;
· спортивні активності, прогулянки, перегляд захоплюючого фільму та
читання книжок, що дадуть змогу відволіктися, переключитися на інше;
· аутогенні тренування, позитивні афірмації й т.ін., які змінять сприйняття
того, що відбувається
4. Відшукайте безпечні форми прояву злості. Часто проблеми створює не
сама злість, а способ її висловлення. Важливо не плутати соціальні заборони на
грубість, ненормативну лексику, рукоприкладство з забороною на самі емоції.
Намагайтеся донести свої почуття з приводу ситуації, а не претензії до
співрозмовника.
5. Вирішуйте свої проблеми по можливості відразу. Адже їх накопичення
буде додатковим чинником роздратування. Якщо конфліктної ситуації уникнути
неможливо, обговорюйте тільки той привід, який викликав ваші негативні
емоції, не пригадуйте все, про що ви мовчали до цього часу.
6. Якщо попри все вам не вдається опанувати себе, візьміть тайм-аут зі
співрозмовником на той час, який потрібен вам, щоб заспокоїтися,
проаналізувати ситуацію та виробити по відношенню до неї зважену позицію.
Після цього можете продовжити розмову.
Дбайте про себе та будьте чесними та щирими один до одного
